Педагогічний вісник
Вчимо дітей адаптуватись до навколишньої дійсності «Уроки практичного життя»
Процес адаптації дитини з патологією зору до умов існування в навколишньому світі залежить від того, як у неї формуються певні знання, навички, вміння які дозволяють адекватно діяти і пристосовуватись виходячи із своїх можливостей.
Діти з порушенням зору при обстеженні та розпізнаванні предметів їх властивостей і якостей не використовують в повній мірі збережені аналізатори. По-перше тому, що ці аналізатори недостатньо розвинуті і потребують спеціальних тренувань. По -друге, відсутність спеціальних методик по розвитку функцій сенсорних аналізаторів, недостатньо уваги приділяється цій важливій стороні компенсації зорової недостатності, що в свою чергу, ускладнює навчання дітей в школі.
Вивчення уявлень дітей про свої сенсорні можливості через аналіз загальної обізнаності дитини про свої органи, їх будову, функціональну роль в пізнанні навколишнього світу дозволяє зробити висновок про необхідність організації спеціальних занять, направлених на вирішення труднощів соціально - побутового орієнтування у дітей з порушенням зору.
Соціально-побутове орієнтування відноситься до числа спеціальних корекційних занять, які ми проводимо у дошкільному закладі з урахуванням вікових та специфічних особливостей і можливостей слабозорих дітей. При цьому враховуємо місцеві особливості і національні традиції. Заняття з соціально-побутового орієнтування спрямовані на формування навиків і умінь, що сприяють соціальній адаптації дітей. Перш за все, це навички, які пов'язані з організацією своєї поведінки, спілкування дитини з оточуючими в різних соціально-побутових ситуаціях. На заняттях з соціально-побутового орієнтування формуємо навички, що дають дітям можливість виконувати різні дії як з допомогою зору, так і без нього, вчать дітей раціонально використовувати збережені аналізатори у різних соціально-побутових ситуаціях. Педагоги формують у дітей уявлення про оточуючі предмети побуту, їх призначення і можливості використання, дітям даються уявлення про основні види побутової та професійної праці. Зміст занять включає в себе наступні теми: «Особиста гігієна», «Одяг та взуття», «Харчування»,, «Культура поведінки», «Житло», «Транспорт», «Торгівля», « Засоби зв'язку», «Медична допомога». Оволодіння навичками соціально-побутового орієнтування полегшує соціально-психологічну адаптацію слабозорих дітей до умов життя. Заняття по темі «Особиста гігієна» дозволяють дітям оволодіти вміннями та навичками гігієни, охорони зору, дотику, догляду за шкірою, збереження та зміцнення свого здоров'я. Заняття по темі «Харчування» передбачають ознайомлення дітей з основними продуктами харчування, способами приготування та зберігання їжі, сервірування столу. Расширенню навичок самообслуговування сприяють тематичні заняття «Одяг та взуття», «Житло». Вони включають в себе повсякденний догляд за одягом, взуттям і житлом. Шляхи та засоби встановлення особистих взаємин у сім'ї, групі, громадських місцях розкриваються в темі «Культура поведінки». Діти навчаються правилам поведінки за столом, в магазині, транспорті та т.д. Важливу роль відіграє формування у дітей вмінь і навичок користуватися засобами зв'язку, транспортом, магазинами, медичною допомогою. Ці вміння та навички формуються при проходженні тем «Транспорт», «Торгівля», «Засоби зв'язку», «Медична допомога». Заняття з соціально-побутового орієнтування проводяться з дітьми старшого дошкільного віку 1 раз на тиждень. Організовуємо ці заняття таким чином, щоб діти мали можливість спостерігати за діями дорослих і брали участь у них. Велике значення має поетапність формування навичок, що передбачає оволодіння найпростішими спочатку, а потім більш складними діями.
Наочний матеріал для занять з соціально-побутового орієнтування підбираємо з урахуванням отримання максимуму різнобічної інформації про досліджувані об'єкти чи явища. Дітей знайомимо з предметами найближчого оточення, навчаємо виконувати з ними певні дії відповідно до призначення. Отримані знання розширюємо і закріплюємо в спеціально організованих дидактичних і сюжетно-рольових іграх, на екскурсіях і бесідах. Для формування знань, умінь і навичок з соціально-побутового орієнтування застосовуємо різні методичні прийоми: пояснення, показ, сюжетно-рольові ігри, екскурсії. Значне місце на спеціальних корекційних заняттях з соціально-побутового орієнтування відводиться сюжетно-рольовій грі. В іграх удосконалюються предметно-практичні дії, формуються компенсаторні способи пізнання навколишнього світу. У ході ігор у доступній і цікавій формі дошкільнята засвоюють норми загальноприйнятої поведінки, формуються навички взаємодії і спілкування з однолітками і дорослими. Педагоги, в процесі реалізації проекту з соціально-побутового орієнтування, ставлять перед собою наступні цілі:
- Допомогти дітям адаптуватися до умов дитячого садка .
- Допомогти дітям адаптуватися до умов лікувально-відновного процесу .
- Навчити дітей будувати свою поведінку в елементарних життєвих ситуаціях (у повсякденному житті , у спілкуванні з однолітками і дорослими) у відповідності із загальноприйнятими нормами .
- Підготувати міцну базу для успішної самостійної діяльності дітей в умовах шкільного навчання.
Для досягнення зазначених цілей вирішуються наступні завдання:
- Формування у дітей адекватних уявлень про навколишній світ на основі використання порушеного (у слабозорих дітей з косоокістю і амбліопії) та збереження аналізаторів у дітей всіх категорій.
- Формування у дітей уміння осмислювати і відображати в промові сприймані ними предмети, їх ознаки, властивості, якості.
- Навчання дітей розумінню і правильному відображенню в мові суті подій, що відбуваються та явищ.
- Розвиток у дітей зорово-просторової адаптації, тобто необхідного обсягу просторових уявлень, умінь і навичок, за наявності яких вони зможуть вільно і самостійно орієнтуватися у просторі та контактувати з навколишнім їх середовищем.
- Здійснення взаємозв'язку змісту спеціальних корекційних занять з соціально-побутового орієнтування із загальноосвітніми заняттями і з роботою, що проводиться з дітьми вихователями в повсякденному житті. Таким чином, на спеціальних заняттях з соціально-побутового орієнтування у дітей формується розуміння своїх сенсорних можливостей, адекватна самооцінка, вміння самостійно орієнтуватися в найпростіших побутових та соціальних ситуаціях.
Маленькі вихованці проходять неабияку підготовку при наданні першої медичної допомоги. Щасти їм у цій нелегкій, по-справжньому дорослій справі!
Юні кухарі зосередились на приготуванні фруктового салату. Побажаєм їм успіхів!
У нашому закладі провели спортивну розвагу « Щоб бути здоровими!»
В рамках декадника здорового способу життя, який проходить у дошкільних закладах з 20.02.2012 р. по 24.02.2012 року, провели спортивну розвагу « Щоб рости здоровими»
Юні спортсмени завжди готові до перемоги!
Схвильовані погляди вболівальникіів...
Замріяна шанувальниця.
Крокуємо до перемоги.
Перемогла дружба.
«Формування соціальної компетентності дитини дошкільного віку»
Виховання громадянина завжди було в епіцентрі уваги педагогічної науки і практики. Останнім часом воно набуває нового звучання у звязку із пріоритетністю проблеми виховання незалежної особистості, здатної до самореалізації в змінному соціумі.
Виховання суспільно значущих якостей - неодмінна складова формування особистості! І базовий компонент дошкільної освіти трактує виховання як залучення дитини до системи вироблених людством цінностей, формування ціннісного ставлення до дійсності.
«Створення умов успішної соціалізації дітей дошкільного віку з вадами зору шляхом використання інноваційних методів у навчально – реабілітаційному процесі»
30 березня 2011 року у дошкільному закладі відбувся обласний науково–практичний семінар тифлопедагогів спеціальних груп для дітей з вадами зору
Метою проведення було створення сприятливих умов для розвитку, навчання, становлення життєвої компетентності, адаптації дитини з вадами зору до соціальної реальності.
Розвиток логіко - математичної компетентності дошкільнят відповідно до вимог сучасності та завдань Базової програми розвитку дитини « Я у Світі» - одне із пріоритетних завдань нашого дошкільного закладу на 2011-2012 н.р.
«Роль дидактичних ігор у математичному розвитку дітей дошкільного віку»
Дидактична гра як самостійна ігрова діяльність заснована на усвідомленості цього процесу. Самостійна ігрова діяльність здійснюється лише в тому випадку, якщо діти проявляють інтерес до гри, її правил і дій, якщо ці правила ними засвоєні. Як довго може цікавити дитину гра, якщо її правила і зміст добре йому відомі? Ось проблема, яку необхідно вирішувати майже безпосередньо в процесі роботи. Діти люблять ігри, добре знайомі, з задоволенням грають в них.
Яке ж значення має гра? У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, мислити самостійно, розвивається увага, прагнення до знань. Захопившись, діти не помічають, що вчаться: пізнають, запам'ятовують нове, орієнтуються у незвичних ситуаціях, поповнюють запас уявлень, понять, розвивають фантазію. Навіть найбільш пасивні з дітей включаються в гру з величезним бажанням, докладають всіх зусиль, щоб не підвести товаришів по грі.
В грі дитина здобуває нові знання, уміння, навички. Ігри, що сприяють розвитку сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, розвитку творчих здібностей, спрямовані на розумовий розвиток дошкільника в цілому.
На відміну від інших видів діяльності гра містить мету в самій собі; сторонніх і відокремлених завдань у грі дитина не ставить і не вирішує. Гра часто і визначається як діяльність, яка виконується заради самої себе, сторонніх цілей і завдань не переслідує.
Для дітей дошкільного віку гра має виняткове значення: гра для них -- навчання, гра для них - праця, гра для них - серйозна форма виховання. Гра для дошкільників - засіб пізнання навколишнього світу. Гра буде засобом виховання, якщо вона буде включатися в цілісний педагогічний процес. Керуючи грою, організовуючи життя дітей у грі, вихователь впливає на всі сторони розвитку особистості дитини: на почуття, на свідомість, на волю і на поведінку в цілому.
Однак якщо для вихованця мета - в самій грі, то для дорослого, що організує гру, є й інша мета - розвиток дітей, засвоєння ними певних знань, формування умінь, вироблення тих чи інших якостей особистості. У цьому, між іншим, одне з основних протиріч ігор як засобу виховання: з одного боку - відсутність мети в грі, а з іншого - гра є засіб цілеспрямованого формування особистості.
Найбільшою мірою це вияляється в так званих дидактичних іграх. Характер вирішення цієї суперечності і визначає виховну цінність ігри: якщо досягнення дидактичної мети буде здійснено в грі як діяльності, то виховна її цінність буде найбільш значимою.
Гра цінна тільки в тому випадку, коли вона сприяє кращому розумінню математичної суті питання, уточнення і формування математичних знань дітей. Дидактичні ігри та ігрові вправи стимулюють спілкування, оскільки в процесі проведення цих ігор взаємини між дітьми, дитиною і батьком, дитиною та педагогом починають носити більш невимушений і емоційний характер.
Вільне та добровільне включення дітей у гру: не нав'язування гри, а залучення до неї дітей. Діти повинні добре розуміти сенс і зміст гри, її правила, ідею кожної ігрової ролі. Зміст ігрових дій повинен збігатися зі змістом і змістом поведінки в реальних ситуаціях з тим, щоб основний зміст ігрових дій переносився в реальну життєдіяльність. У грі ми повинні керуватися прийнятими в суспільстві нормами моральності, заснованими на гуманізмі, загальнолюдських цінностях. У грі не повинно принижуватися гідність її учасників, у тому числі і тих, хто програв.
Таким чином, дидактична гра - це цілеспрямована творча діяльність, у процесі якої діти глибше і яскравіше осягають явища навколишнього дійсності і пізнають світ.
«Шануємо звичаї нашого народу»
Відтоді, як наша держава проголосила свою незалежність і обрала шлях самостійного розвитку, перед вітчизняною системою освіти постало завдання надзвичайної ваги: домогтися того, щоб діти зростали не лише освіченими людьми, але й свідомими, творчими особистостями і патріотами України. І залучати дітей до джерел державотворення своєї Батьківщини потрібно змалечку.
У нашому дошкільному закладі приділяється значна увага вихованню у дітей любові до Батьківщини, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, рідної мови, національних цінностей українського народу. Знайомимо дітей із рідним краєм, його історичним минулим, державними та народними символами українського народу.
В рамках тижня «Шануємо звичаї нашого народу», який пройшов у закладі з 9 по 13 січня 2012р., провели конкурс « Краще оформлення народознавчого куточка». Педагоги своїми руками пошили національний одяг для ляльок.
«В нашому закладі стартувала щорічна Всеукраїнська акція "Годівничка"»
Чуйні батьки разом із нашими маленькими вихованцями вирішили допомогти зимуючим птахам вижити у скрутні зимові дні. З цією метою були виготовлені і розвішені на території дитсадка годівнички.
Я ладнаю годівнички
Для горобчика й синички,
Для малого снігурця
Крихт насиплю і пшонця.
Прилітайте, друзі милі,
Не лякайтесь заметілі!
Конкурс ландшафтного дизайну «Витівки зими»
16 лютого в нашому закладі відбувся конкурс ландшафтного дизайну «Витівки зими». Оригінальні споруди зі снігу створюють чарівну казкову атмосферу на території садочка.
17 лютого 2012 року провели педагогічну раду «Здоров'я зберігаючі технології в умовах організованого дитинства»
Використання сучасних інноваційних технологій та методик з метою зміцнення здоров' я, забезпечення соціально - психологічної реабілітації та адаптації дітей з вадами зору - одне з пріоритетних завдань нашого дошкільного закладу на 2011-2012н.р.
Впровадження оздоровчих технологій терапевтичного спрямування таких, як арттерапія, піскова терапія, казкотерапія, музична терапія, кольоротерапія дозволяють зберігати наявний стан дітей, формувати більш високий рівень їхнього здоров'я, навичок здорового способу життя, здійснювати системний підхід до формування в дітей ціннісного ставлення до власного здоров'я, дотримання гармонійних, доброзичливих взаємин між педагогами та вихованцями, самими дітьми.
