Вчимося бути здоровими
Лікар-офтальмолог консультує:
Порушення зору можуть бути вродженими та набутими.
Косоокість - об'єднує різноманітні за походженням і локалізацією ураження зорової та окорухової систем, що викликають періодичне або постійне відхилення очного яблука. Розрізняють такі види косоокості:
- паралітична - зумовлена порушенням функції одного або кількох окорухових м язів. Через що рух ока в бік ушкодженого м яза обмежений або зовсім відсутній.
- співдружна розбіжна - характерне відхилення ока до скроні. Це порушення здатне легко набувати вигляду прихованої, а через деякий час - знову явної косоокості, навіть під час одного огляду лікаря.
- співдружна збіжна косоокість - найчастіше зустрічається у дітей. При цьому виді косоокості обсяг рухів очних яблук є повним, але одне око ( або обидва поперемінно) відхилені до носа. Порушується бінокулярний зір.
Амбліопія (ліниве око) - це різноманітні за походженням форми зниження гостроти зору, причиною яких є переважно функціональні розлади зорового аналізатора.
Ністагм - це порушення окорухового апарату. Проявляється в тому, що очі здійснюють спонтанні хаотичні рухи різної амплітуди. Через це зображення на сітківці завжди розфокусоване. Це захворювання пов'язане з порушеннями центральної нервової системи, з патологією очного дна і зорового нерва.
Короткозорість (міопія) - зображення предмета формується перед сітківкою. На самій сітківці воно є розпливчастим і нечітким. Короткозорі люди на далекій відстані бачать предмети нечітко, а на близькій відстані - добре.
Далекозорість (гіперметропія) - зображення предметів формується за сітківкою. Далекозорі люди досить добре бачать віддалені предмети, а гірше зблизька. Далекозорість коригується з допомогою плюсових окулярів, гімнастики для очей. Дотримання рекомендацій щодо режиму занять і відпочинку, правильного харчування.
Астигматизм - порушення сферичності рогівки. Коли світловий промінь проходить через таку рогівку, то зображення предмета отримується не у вигляді точки, а як відрізор прямої. Через це людина бачить предмети спотвореними, одні лінії в них чіткі, а інші розмиті.
Слабозорість - однією з причин якої є порушення заломлювальної здатності ока - рефракції, яка супроводжується зниженням зору. Видами цього порушення є короткозорість, далекозорість, астигматизм. Порушення зору можуть бути вро¬дженими і набутими.
Причинами вроджених порушень є ушкодження або захворювання плоду під час вагітності, внутрішньоутробні патології зорового органу внаслідок токсоплазмозу, краснухи та інших тяжких захворювань матері під час вагітності, особливо на ранніх її етапах, коли у плода формуються органи зору. Вони можуть бути наслідком спадкового передання деяких вад зору.
Набуті порушення зору можуть з'явитися внаслідок захворювань самої дитини, наприклад менінгіту, менінгоенцифаліту, при пухлинах мозку тощо; внаслідок загальних захворювань організму дитини (кір, грип, скарлатина), травматичних ушкоджень мозку (поранення голови, від удару) та очей, захворювань органів зору - сітківки, рогівки, а також захворювань центральної нервової системи.
Розрізняють також прогресуючі та непрогресуючі порушення зору.
При прогресуючих зорових порушеннях зорові функції погіршуються під впливом патологічного процесу. Наприклад, зір знижується при прогресуючих пухлинах мозку, при недотриманні санітарно-гігієнічних умов письма і читання (прогресуюча короткозорість і далекозорість). До непрогресуючих порушень належать деякі вроджені вади зору (астигматизм, ністагм), їх можуть спричинити і деякі захворювання організму дитини, очей.